6 січня – Хрещення Господнє: традиції святкування
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
6 січня – Хрещення Господнє: традиції святкування
За новим церковним календарем православні відзначають Хрещення Господнє, або Богоявлення – одне з 12 головних свят для віруючих християн. Це одне з 12 головних свят у церкві – двунадесяте. За своїм значенням воно прирівнюється до Великодня.
Водохреща стало окремим святом з кінця IV століття. Воно пов’язане з важливою віхою в земному житті Ісуса Христа – цього дня Спаситель прийняв хрещення від пророка Іоанна Предтечі в річці Йордан. Під час занурення у воду на Христа зійшов Святий Дух у вигляді голуба, а голос із небес у цей момент проголосив, що Ісус – Син Господній і несе світові Його волю. Вважається, що це було явлення Святої Трійці: Бога – Отця, Бога – Сина і Бога – Святого Духа. Саме тому Хрещення Господнє називають також Богоявленням.
Але на цьому богоявленські чудеса не закінчилися: в історії сказано, що після того, як хрестили Христа, річка Йордан пішла назад і змінила свою течію. До речі, це знамення повторюється щороку.
Головним символом свята Водохреща є вода – вважається, що вся вода в ніч на Водохреща стає цілющою і чудодійною і залишається такою протягом доби. Воду на Богоявлення освячують двічі: ввечері напередодні свята Водохреща і в саме свято. Вода, освячена в Навечір’я і на Водохреща, має однакову благодать.
Свято 6 січня за старим стилем – Різдвяний святвечір.
Іменини сьогодні відзначають Тетяна, Уляна, Христина, Іван, Ян.
Вранці на Водохреща належить за можливості побувати в храмі на святковій службі та помолитися. У молитвах до Ісуса Христа просять про здоров’я, мир, допомогу дітям, урожай.
Водохресний ранок заведено починати з ковтка освяченої води. Святою водою радять запастися у свято на весь рік, до наступного свята. Пити її слід натщесерце і з молитвою – вірять, що вона лікує серйозні хвороби, очищає душу й тіло.
Купання на Водохреща – невід’ємна частина святкування. Вважається, що обмивання в крижаній ополонці очищає від гріхів. Але це, швидше, народна, ніж церковна традиція, тому занурюватися в ополонку чи ні – особисте рішення кожного.
У народне свято 6 січня у річках та озерах роблять ополонку у формі хреста, після чого священик освячує воду. У ополонку пірнали найсміливіші люди, а потім куталися в рушник. Вірили, що такий ритуал додасть здоров’я, хоча церква не дуже схвалює водохресні купання.
Воду з освяченої ополонки українці набирали та несли додому. Святу воду зберігали в окремому місці, використовуючи для лікування та зняття псування. Також у цей день хрестили дітей у церкві – вірили, що це дасть малюкові потужний захист від неприємностей.
На стіл в це народне свято українці ставили м’ясні страви, ковбаси, голубці, вареники. Також доїдали кутю, яку готували попередніми днями.
За старим (юліанським календарем) 6 січня відзначається Святвечір 2024 і закінчується Різдвяний піст. Меню на Святвечір пісне і складається з 12 страв, а головною стравою цього дня є кутя.
За вечерею в цей обов’язково повинна бути вся сім’я. Будинок прибирають, а на стіл накривають білі скатертини. У давні часи саме на Різдво, а не на Новий рік, ставили ялинку і дарували подарунки.
Дуже відомою українською різдвяною традицією є колядки. Виконувати їх можуть як дорослі, і діти. У деяких регіонах України співати колядки прийнято на Святвечір, а в інших – лише на Різдво.
У цю дату не можна рибалити, полювати і копати землю. Жінкам не варто займатися рукоділлям сьогодні, щоб не накликати на себе біду. Як і в будь-яке інше церковне свято, не можна лаятися, заздрити, бажати зла іншим людям, займатися важкою фізичною працею. Водохресну воду не можна використовувати для технічних потреб і змішувати зі звичайною водою. Також біля посудини з такою водою заборонено лаятись та кричати.
Сильний снігопад і високі снігові замети сьогодні віщують хороший урожай влітку. Зірки яскраво мерехтять на нічному небі – до гарної погоди. Птахи співають в цей день – до ранньої весни. Сильний вітер дме – до мінливої погоди в січні. Великий перепад температур вдень і вночі 6 січня – до морозного і сніжного лютого.
Марія Бойко
[wp_show_posts id=”1014712″]
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
